Громадська спілка "Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України" У зв’язку з запрошенням на фестиваль льону і конопель ЛубФест 9-го червня випала нагода відвідати місто Лубни.
ЛУБНИ – місто в Полтавській області, розташоване на узвишші правого берега р. Сула (притоці Дніпра). Попередником сучасного міста була фортеця Лубно (“Лубьно”), що згадується під роком 1107 у літописі «Повість временних літ». Місто мало кілька назв, що містить корінь «луб».
Сам фестиваль не був нічим примітним, бо проводився вперше, а про луб’яні традиції льонарства-коноплярства нагадують хіба-що слова народної пісні:
Од Києва до Лубен
Насіяла конопель.
Од Ніжена до Прилуки
Та побила закаблуки.
Од Полтави до Хорола
Черевички попорола.
Тут колись був Лубенський коноплезавод, розташований на протилежному березі Сули. Очевидно, в цій місцевості сіяли коноплі, що дало привід ініціаторам фестивалю відгукнутися на повернення інтересу до цієї луб’яної культури. А ще в Лубнах є Дослідна станція лікарських рослин, яка використовує насіння льону. Оце, мабуть, і все, що пов’язує сучасне місто Лубни зі славними колись галузями льонарства й коноплярства.
Проте, цікавою видалася для ніжинської делегації подорож містом і околицями. Це і Мгарський монастир, де упокоїлися два царгородські патріархи Афанасій та Серафим, і Курган скорботи на вшанування жертв Голодомору, і перлина українського архітектурного модерну – будинок Земської лікарні.
А ще Лубни – це місце народження багатьох видатних особистостей, від Яреми Вишневецького починаючи і братами Шеметами закінчуючи. На що вже славиться Ніжин іменами, але Лубни перевершують. Порівняння благоустроїв цих двох міст також є на користь Лубен. Побувати тут варто.
Микола Шкурко.
