Громадська спілка "Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України" У селі Сад, що розташоване на в’їзді до міста Суми, відбувся етнічно-фольклорний аграрний фестиваль «HempFest». Територія біля Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України перетворилася на майданчик відпочинку й представлення продукції з технічних (безнаркотичних) конопель.
Почесним гостем фестивалю став голова Сумської обласної ради Віктор Федорченко. Він пригадав, як у післявоєнні роки коноплі були стратегічною сировиною. «Її вирощували у кожній сільській родині, потім переробляли, шили сорочки, штани, робили взуття, продукція використовувалася у будівельній галузі. Сумщина вже тоді була батьківщиною конопель. На жаль, зараз втрачено розвиток коноплярства, посіви скоротилися, але Сумщина, я впевнений, такий напрямок аграрної галузі буде активно розвивати, популяризувати, щоб продавати не лише сировину, а й створювати підприємства з її переробки», – сказав Віктор Федорченко.
у 1913-1939 роках у середньому в Україні висівали понад 100 000 га конопель, у 1972-му – 72 000, а сьогодні – близько 3000 га. По всій країні були збудовані потужні бази для переробки конопель – в основному на канати і волокно – пеньку. Тільки в Сумській області було 5 коноплезаводів. Це вже за незалежності коноплі почали вважати нарковмісною рослиною і площі засівання значно скоротилися. У 2012 році в Україні було лише 260 га конопель. Нині – 3-4 тисячі га, з них на Сумщині – близько 600 га. І на сьогоднішній день в області тільки в Глухові працює одна лінія з переробки конопель. Інші заводи не функціонують.
Під час відкриття фестивалю перед присутніми виступили заступник голови Сумської ОДА Вячеслав Печененко, директор Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України Віктор Кабанець, народна депутатка України Анна Колісник. Всі вони наголошували на тому, що коноплярство останнім часом незаслужено забуте.
«Сумщина є лідером серед регіонів України з розвитку галузі коноплярства та відома своїм науковими дослідженнями цієї тематики в світі, – зазначив Вячеслав Печененко. – Промислові коноплі – джерело природної сировини для багатьох галузей виробництва, вирощування якої спричиняє мінімальний вплив на довкілля, а переробка характеризується безвідходністю».
Віктор Кабанець розповів, що на фестивалі представлена продукція з багатьох областей України: Сумської, Чернігівської, Полтавської, Житомирської, Рівненської, Київської і наголосив, що на Сумщині є прекрасна наукова база, яка працює на розвиток галузі, і науковці допомагають коноплярам у програмах розвитку, в освоєнні технології вирощування цієї культури.
Присутні говорили, що фестиваль покликаний привернути увагу до конопель, щоб звичайне населення орієнтувалося і розуміло, що йдеться про безнаркотичну рослину і що треба змінювати стереотипи стосовно цієї культури. Організовуючи подібні заходи, Сумщина може просувати якісні інноваційні технології й вибирати для себе еко-орієнтовану продукцію.
Помітним був на фестивалі стенд Інституту луб’яних культур Національної академії аграрних наук України. Селекціонери цієї установи першими у світі створили в 2009 році сорти конопель, які абсолютно не містять наркотичних речовин. До цього найзначнішим досягненням у цій сфері вважалися сорти (теж виведені місцевими науковцями) з незначним вмістом тетрагідроканабінолу — психотропної речовини, яка, власне, і викликає галюциногенні відчуття.
Учасники та відвідувачі фестивалю мали можливість дізнатися про передові технології вирощування, збирання та переробки промислових конопель, долучитися до дегустації конопляних страв за народними рецептами, походити по ярмарку виробів із конопель, побачити майстер-класи та етнографічні конкурси, взяти участь у розважальному дійстві; концертно-танцювальній програмі.
Організатори подбали про те, аби й науковцям, і звичайним відвідувачам цього заходу було цікаво. Ініціаторами фестивалю виступили Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН України і Сумська обласна державна адміністрація.
Наразі на Сумщині триває процес створення агротуристичного кластеру «Слобожанські коноплі». Відповідний проєкт за результатами конкурсного відбору Міністерства розвитку громад та територій України став переможцем та отримав фінансування з державного бюджету України в розмірі понад 14 млн грн. Одним із напрямків проєкту є популяризація виробництва та споживання продуктів із конопель.
Для науковців, аграріїв, підприємців та професіоналів галузі пройшов практичний семінар, де розглядалися перспективи розвитку коноплярства на Сумщині та Україні.
Делегацію з міста Ніжин представляли Микола Шкурко, голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України», Ігор Шалай, громадсько-політичний діяч, член робочої групи з місцевого економічного розвитку м. Ніжина, і авторка цих рядків. Ініціатива створення льонарсько-коноплярської спілки вийшла саме із Ніжина, бо авторитетним постачальником насіння льону є тутешня фірма «Сяйво», яку очолює Микола Пантелійович, заснувалася спілка в стінах Національної академії аграрних наук України, а серед членів її є кілька керівників поважних наукових установ галузі. Тож, сподіваємося, що спілкування колег, які докладають зусиль, щоб відновити коноплярство в Україні, дасть поштовх до подальшої співпраці. А для ніжинців – момент підхопити приклад окремо взятого регіону з окремо взятою аграрною культурою… Наступного року, якщо коронавірус на вплине на плани організаторів, вони планують розширити межі фестивалю, адже це вже буде п’ята, ювілейна зустріч у Саду на Сумщині.
Олена НАЙДА
Фото автора
