Відродження та зростання

Дискусійна панель у рамках ІІІ Фестивалю льону 26 серпня 2017 року.

 

У рамках Фестивалю льону-2017 відбулася Дискусійна панель щодо відродження льонарства в Україні. Модератором заходу був Микола Шкурко, голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України».

Почався захід зі вступного слова Ірини Костюшко, ідеолога фестивалю, власниці ПОСП «Зоря», члена Ради директорів ГС «АРЛКУ». Вона повідомила, що в світі попит на волокно з льону минулого року зріс на 6%, але пропозиція від виробників не збільшилася. Це пов’язано з тим, що процес такого виробництва досить тривалий. Так, для завантаження льонозаводу необхідно щороку засівати щонайменше 2,5-3,0 тис. га льону-довгунця, відтак у сівозміні треба мати до 10 тис. га ріллі. У разі ж досягнення  врожайності трести як у Франції, що становить 8 тонн з гектара, то площі можна буде зменшити втричі. Символічно, що під час свята відбулася  церемонія спускання з гвинтокрила першої цеглини для майбутнього льонозаводу на Житомирщині, яка засвідчила про намір відроджувати льонарську галузь.

Далі Ірина Костюшко  розкрила питання «Кооперація, створення кластерів як засіб ефективної взаємодії учасників ринку льону». «Є три головні критерії для створення кластера – це географічна концентрація, об’єднання організацій та інститутів, ідея, яка всіх об’єднує. Кластер не може формуватися на порожньому місці. Потрібно, щоб була активна, потужна, дієва галузева асоціація та державна підтримка. Саме тому ми зробили перший крок і створили Громадську спілку «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України», – сказала пані Ірина.

Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва Житомирського національного агроекологічного університету Ігор Деребон доповнив висвітлення проблематики створення кластерів з точки зору наукової теорії.

Юрист консалтингової компанії «APT Consulting», що супроводжує асоціацію, Андрій Ткаченко розкрив проблемні питання відродження льонарської галузі та законодавчої бази. Зокрема було повідомлено, що представники бізнесу з виробництва олій та жирів подали заперечення на законопроект про скасування мита на експорт льону та рижію. Подолати цей бар’єр – таким є першочергове завдання Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України».

З питання «Селекція й насінництво в льонарстві:перспективи» доповідачами були Ігор Маринченко і Катерина Ведмєдєва – від Інституту луб’яних культур та Інституту олійних культур – профільних інститутів НААН, відповідно. Ігор Маринченко поділився практичним досвідом. Було відмічено, що Полісся дуже вдалий регіон для вирощування не тільки льону, а й таких культур як жито, просо, овес, тощо в сівозміні. Адже льон на одному й тому місці рекомендується сіяти раз на 6-7 років. А от коноплі по коноплях можна сіяти роками. В інституті є гектар конопель, що засіється поспіль з 1931 року і проблем з урожаєм нема. Ігор Маринченко також повідомив дуже цікавий факт, що в Індії наша соняшникова олія найвищої якості стала дешевшою, виробленої з ГМО- сої. Цей парадокс якраз і стосується згадуваних представників бізнесу з виробництва олій та жирів, які так само лобіюють збереження експортного мита на соняшник за рахунок сільгоспвиробників.

Катерина Ведмєдєва  розповіла про комерційні та перспективні сорти льону олійного, про супровід аграріїв, котрі використовують насіння їх інституту, якого зараз зареєстровано вісім сортів. Також пані Катерина закликала всіх присутніх агровиробників до вирощування саме цієї культури: «Вирощування льону олійного має ряд переваг: це гарний попередник для озимих колосових та інших культур, сівба – одночасно або відразу після зернових, короткий вегетаційний період, рано звільняє поля, збирання врожаю проходить у  кінці липня-серпні, це страхова культура в разі загибелі озимих зернових, вона посухостійка і має  не складну агротехніку вирощування».

Представник ексклюзивного спонсора фестивалю Групи компаній «Вітагро», кандидат сільськогосподарських наук Микола Сучик, презентував  методи селекції льону олійного та закликав вирощувати сорт, а не культуру загалом, бо кожен сорт вимагає свого довгострокового підходу. Розповів він також про продукцію Торгової марки «Байтон» – нове покоління засобів захисту рослин: «Старі, добре відомі препарати стали діяти на якісно новому рівні. Продукція Торгової марки «Байтон», – це досвід канадських фахівців, втілений в життя на вітчизняному виробництві».

Про участь льонарів в розробці майбутньої Національної програми «Здорова нація» доповідали Ігор Маринченко і Сергій Шакола, директор компанії «Фьючефуд». Подібні програми є в багатьох країнах, тож для України з її від’ємною демографією це вкрай важливо і продукція льонарства в цьому сенсі є затребуваною.

На завершення Микола Шкурко розкрив питання зовнішньоекономічних аспектів зростання українського льонарства та існуючої ситуації в цій галузі. Зокрема було повідомлено, що на ринку олійного льону частка України в світі складає близько 3%, а в сфері виробництва волокон – на порядок нижча. Основними конкурентами на ринку олійного льону в Європі є Росія і Казахстан. Там діє державна підтримка галузі та відсутнє додаткове митне навантаження експорту. Щодо льону-довгунця, то тут беззаперечним лідером є ЄС, де з 1951 року функціонує єдина Європейська конфедерація льонарства та коноплярства, яка об’єднує та контролює всі етапи виробництва та переробки льону-довгунця. Ця інформація ще раз підтвердила тезу  ідеолога Фестивалю льону-2017  Ірини Костюшко про необхідність державної підтримки галузі та активної діяльності Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України» в цьому напрямку.

У ході Дискусійної панелі її учасники підписали досить важливий документ – Звернення щодо першочергового включення до розгляду Верховної Ради України  Законопроекту №4737 «Про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» щодо скасування вивізного (експортного) мита на насіння льону, подрібненого або не подрібненого, та рижію».

Під час обговорення від присутніх сільгоспвиробників надходили запитання стосовно того, як забезпечити максимальну врожайність льону, обговорювали рентабельність галузі, порушували проблему відсутності національних виробників спеціалізованої техніки та багато іншого.

Спілкування науковців і практиків льонарської галузі пройшло в приміщенні Стремигородської сільської ради Коростенського району Житомирської області. Загалом на заході були присутніми більш як  50 представників галузі льонарства та ЗМІ.

Виступає Ірина Костюшко

%d блогерам подобається це: