Колись практично у кожному селі вирощували льон та коноплі. Старше покоління ще пам’ятає ті часи, коли від вимочених у річці чи ставку конопель догори пузом спливала очманіла риба.
Впродовж багатьох століть ці культури були традиційними для України – про них співали пісні, згадували у народних оповідках і фольклорі. Пам’ятаєте знамениту народну «Од Києва до Лубен насіяла конопель»? Саме тут, на півдні Чернігівщини та Сумщини, через частину Полтавщини та Київщини пролягав так званий конопляний пояс. Сьогодні він відроджується знову – поступово, тихо, але відроджується. Однак постали і реальні загрози того, що разом із легалізацією медичного канабісу галузь вирощування та переробки технічних конопель зникне, так і не відродившись. Звісно, така ситуація на руку багатьом європейським країнам, адже українські коноплі можуть скласти для європейських виробників чималу конкуренцію. Тож за місце під сонцем, чи то пак під конопляним листям, профільним асоціаціям вітчизняного коноплярства ще доведеться добряче поборотись.
Конопляний пояс Сіверщини
Коноплі є однією з рослин, що зростають з рекордною швидкістю, через що їх стали використовувати для виготовлення волокон ще в 10-му тисячолітті до Різдва Христового. Ці волокна є сировиною, що потребує подальшої обробки і може бути переробленою на папір, тканини, мотузки тощо. Саме те, що потрібно для нашої легкої промисловості!
Південь Чернігівщини входить до традиційного конопляного поясу, однак конопель тут не вирощують. Кукурудза, соняшник, соя та пшениця заполонили родючі чорноземи Прилуччини, Срібнянщини, Талалаївщини та Варвинщини. А от у сусідній Сумщині не все так, як у нас, а точніше – все значно веселіше. І не тому, що дехто грішно подумав про те, що коноплі – «весела» культура, а тому, що виконавча влада послідовно співпрацює з наукою, виробниками та переробниками, вибудовуючи економічно привабливий ланцюг коноплярства – без дурману, але з розумом у голові.
Ніжинська ТОВ «Просвітньо-виробничо-комерційна фірма «Сяйво» є експортером нішевих культур, серед яких – насіння конопель та льону. Генеральний директор товариства Микола Шкурко вже досить тривалий час плідно співпрацює з Сумською обласною державною адміністрацією як голова Ради директорів Громадської спілки «Асоціація розвитку льонарства і коноплярства України».
За його словами, науковцям, бізнесу та владі вдалося налагодити плідний діалог, який дав старт відродженню коноплярства Сіверщини.
«На Сумщині існує програма, яка стимулює виробників займатись коноплярством, – говорить Микола Шкурко. – Так, із обласного бюджету виробники технічних конопель отримують доплати по 3 тисячі гривень за гектар».
Наявність сировини породжує переробку. Тож цілком логічно, що на Сумщині отримали розвиток невеликі підприємства, які займаються первинною переробкою конопель. Це не повний цикл зайнятості, та все ж…
«У чому проблема коноплярства? Галузь луб’яних культур знищена, і знищена саме переробка, – пояснює Микола Пантелійович. – Ви знаєте, скільки було льононасіннєвих станцій, льонокомбінатів? Ця вся інфраструктура радянська, ця гігантоманія, знищена і порізана на металобрухт. Зараз іде зворотній процес: утворились невеликі господарства, яким треба на невеликих площах отримати прийнятний прибуток. Мова не йде про агрохолдинги – вони цим займатись не будуть. Це привабливо для невеликих і середніх господарств. В чому проблема до сьогоднішнього дня? Відсутність навіть первинної переробки».
Повний цикл
За словами представника профільної асоціації, до останнього часу в Україні не було навіть портативних ліній. Зараз же з’явились компактні промислові лінії для фермерських господарств, від 50 до 300 гектарів.
«Це розробка вітчизняної приватної фірми у співпраці з Інститутом луб’яних культур, – каже голова Асоціації льонарства та коноплярства України. – Вперше за багато років пішла реалізація цих ліній. Тобто Україна може експортувати і вже експортує технічну сировину – технічне волокно.

Звісно, це не ті прибутки, якби, наприклад, це волокно перетворити хоча б у нитку. Бо є ринок нитки, а далі з неї можна робити тканину. А ще краще – виробництво тканини. Останній цикл – це пошиття одягу».
Нині, як пояснює Микола Шкурко, ми підійшли лише до реалізації першого етапу – первинної переробки. Що стосується конопляного насіння і переробки його на олію, то тут, звісно, жодних проблем немає. Олію ми точно робити вміємо!
Під гребінку з марихуаною
У XX столітті через використання конопель як сировини для виготовлення марихуани контроль за їх культивацією значно посилився, у деяких країнах їх вирощування взагалі заборонене, що, загалом, призвело до деградації коноплярства. Проте в останні роки розповсюдження безнаркотичних сортів конопель допомагають вирішити цю проблему в багатьох європейських країнах. Донедавна так було і в нас, доки на парламентських полицях не з’явився законопроект про легалізацію наркотичних конопель. Так, під одну гребінку з марихуаною потрапили і технічні коноплі.
На думку фахівців, законопроект № 7457 «Проект Закону про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни» покликаний поховати галузь промислових конопель. Ба навіть більше, представники профільних асоціацій переконані, що український Уряд підігрує закордонним фармацевтичним лобістам.
«Так само свого часу продажним Києвом було знищене льонарство»
Автори законопроекту стверджують, що цей Проект Закону розроблений з метою імплементації кращого досвіду у сфері регулювання обмеженого обігу канабісу, смоли канабісу, екстрактів і настойок канабісу, а також тетрагідроканабінолу, шляхом внесення змін до законів України, які регламентують поводження з наркотичними засобами, з метою створення умов для розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування, проведення наукових досліджень ефективності конопель. При цьому слід зауважити, що автори в тексті проекту закону практично прирівняли поняття медичних і промислових конопель, що в підсумку призведе до практичного унеможливлення ефективного ведення господарської діяльності в галузі промислового коноплярства.

В Асоціації розвитку льонарства та коноплярства України вважають, що цей законопроект відкине галузь на десятки років назад, коли було запроваджено охорону посівів безнаркотичних конопель, що не застосовується до промислового коноплярства в усіх цивілізованих країнах світу.
«Лише одна поправка цього законопроекту ставить великий хрест на всій українській галузі промислового коноплярства, на його розвитку та ефективності. При цьому є ще ряд статей, які «закручують гайки» для коноплевиробників та ставлять під сумнів розвиток суміжних переробних галузей, які тільки почали розвиватися в коноплярстві, як-от харчова, текстильна, будівельна тощо, – наводить аналітичні дані Микола Шкурко. – Не хочуть у Європі бачити нас як конкурента на ринку технічних конопель. Так само свого часу було знищене льонарство продажним Києвом».
Разом із тим коноплярі переконані: за економічну незалежність, можливість конкурувати й перемагати треба також воювати. Наша інтеграція до ЄС передбачає таку боротьбу в рамках цього об’єднання. Ось чому дехто так не хоче бачити нас там, бо доведеться поступитися місцем під сонцем, зокрема для наших технічних конопель і льону.
Чи знали Ви, що…?
- Один гектар конопель виробляє стільки ж кисню, скільки 25 гектарів лісу.
- Папір із конопель можна зробити 8 разів, а папір із дерева – всього тричі.
- Коноплі «стигнуть» чотири місяці, дерево – 20-50 років.
- Коноплі можна вирощувати в будь-якій точці світу і вони потребують дуже мало води.
- Білкова цінність конопляного насіння дуже висока, а дві жирні кислоти, що містяться в ньому, неможливо знайти більше ніде в природі.
- Вирощувати коноплі навіть дешевше, ніж сою.
- Якщо кузов автомобіля зроблений із конопель, то він буде в 10 разів міцнішим за сталь.
- Коноплі можна використовувати для утеплення будівель. Цей матеріал довговічний, дешевий та гнучкий.
- Мило та косметика, виготовлені з конопель, не забруднюють воду, тому повністю екологічно чисті.
Віталій НАЗАРЕНКО