Технологія вирощування льону по-херсонськи

Останні роки літня спека знищує на Херсонщині увесь урожай ярих зернових, а інколи й озимих. Господарствам потрібна була культура, яка формується ще до початку спеки й не потребує значних витрат. Льон підпадає під ці критерії.

Про технологію вирощування культури: від початку обробітку ґрунту і до збирання розповів власник господарства “Теллус-Юг” Андрій Щедрінов, пише propozitsiya.com за матеріалами kurkul.com.

За його словами, посіяти вирішили 125 га – одне цілісне поле. Але розділили його на дві частини, щоб ради експерименту застосувати дещо різну технологію обробітку землі. На більшій частині зробили глибоке рихлення із приблизним зануренням у 30 см, щоб накопичити вологу. На меншій цього не робили.

“У нашому регіоні надзвичайно велика щільність ґрунту. В його складі пісок із великим вмістом глини, де родючість гумусу 0,5. Враховуючи це, і той факт, що дощів у минулому році було малувато, у землю неможливо було й гвіздок увігнати. Тому глибоке рихлення довелось робити аж перед святом Миколая”, – уточнив фермер.

Він додав, що досі зазвичай поля після соняшнику у господарстві засівали пшеницею. Цього разу – восени пройшли мульчувачем, подрібнили залишки соняшнику, потім задискували.

Обрали сорт «Південне сяйво», оскільки він найбільш стійкий до посухи та районований до кліматичних умов регіону.

Сіяти почали не дуже рано, побоюючись весняних заморозків, у другій декаді березня. Хоча, кажуть, що льон витримує до мінус 5.

“Я особисто з цим не згоден, бо 21 квітня випав сніг, і температура була мінус 4. Це є аномальним для півдня України. Льон на той момент вже був у фазі ялинки, і це вплинуло на урожай. Тому, морози, безумовно, не бажані”, – додає А. Щедрінов.

Усі площі обробили дискатором. Сіяли на глибину 3-4 см. Для того, щоб запобігти видуванню посівів і зберегти вологу, робили прикочування. Сходи отримали дуже добрі, але весняні суховії засипали піском 1/5 частину поля. До моменту фази ялинки частину поля обробили гербіцидом, а частину, у зв’язку з відсутністю бур’янів, не обробляли. Та якби проґавили момент і не внесли гербіцид, можна було б сміливо ту частину задискувати, тому що льон має бути чистим на 99%, акцентує увагу експерт. І вже після збору врожаю почистити його майже неможливо, тому що дуже дрібний. Щоб підживити ґрунт, застосували біологічні препарати, які виготовляє Херсонська біофабрика.

Спека в цьому році почалася раніше, ніж завжди. На момент цвітіння температура сягала плюс 38. З опадами на Херсонщині, особливо поблизу Олешківської пустелі, досить плачевна ситуація. У результаті чого період цвітіння минув усього за тиждень.

Від часу, коли було посіяно льон, і до моменту косіння пройшов тільки один дощ. Випало лише 6 мм опадів – для наливу рослини цього дуже мало, а бур’янам – більш, ніж достатньо. У результаті цього довелось робити десикацію. Збирали з 10 по 14 липня звичайними жатками, але дуже обережно.

“Льон – єдина культура на якій можна навпіл розірвати комбайн, адже його солома схожа на канати. Урожайність на обох частинах поля виявилася приблизно однаковою – від 6 до 8 ц/га. Враховуючи витрати та низьку родючість землі, це було досить нормально”, – розповідає А. Щедрінов.

Ані шкідників, ані хвороб не було. Але, щоб не випробовувати долю, ми застосовували біопрепарати.

Як висновок він додає, що сіяти льон як основну культуру та сподіватись на великий прибуток – немає сенсу, але він вважається найкращим попередником для пшениці, залишаючи чисте й не виснажене поле, як після пару. Великий плюс цієї культури в тому, що вона зменшує навантаження на техніку, оскільки сіється раніше від інших. Реалізували урожай по 9 тис. грн/т, покупців більш ніж достатньо в межах держави, експортних пропозицій також чимало. Основною вимогою є якість і чистота продукції.

©Пропозиція – Головний журнал з питань агробізнесу
http://propozitsiya.com/ua/tehnologiya-vyroshchuvannya-lonu-po-hersonsky

%d блогерам подобається це: